Фруневетмаб при остеоартриті у котів: ефективність і безпека
25 джерел · повний текст 162 раунди рецензування і правок PDF / друк
1. Коротка відповідь
Фруневетмаб — фелінізоване моноклональне антитіло проти фактора росту нервів (NGF), єдиний препарат цього класу, схвалений для котів (ЄС, 2021) . Ефективність підтверджена трьома рандомізованими подвійно сліпими контрольованими дослідженнями (RCT) з використанням валідованих інструментів (CSOM, FMPI) ; у найбільшому RCT (n=275) успіх лікування на 56-й день становив 75.91% проти 64.65% для плацебо (P=.03), NNT=9 . Ефект помірний і згасає з часом (перевага над плацебо 28% → 17% → 12% на 28/56/84 дні) на тлі високого плацебо-ефекту (52–68%) . Дозування — 1–2.8 мг/кг підшкірно кожні 28 днів . Безпека: домінують шкірні реакції (свербіж, алопеція, дерматит, виразки, самоушкодження) — 18% проти 9% плацебо в RCT ; серія випадків описує характер і перебіг цих реакцій, але не дає оцінки частоти. Фармаконаглядова база FDA виявила сигнали щодо парезу, порушень пропріоцепції, ниркових розладів та артриту, не зазначених в інструкції . У наданому пакеті джерел прямих порівняльних RCT фруневетмабу з НПЗЗ у котів немає; джерела недоступні (лише заголовки). Головні прогалини: довгострокова безпека, вплив на прогресування ОА, комбінації з НПЗЗ.
2. Визначення, патофізіологія, термінологія
Фруневетмаб (торгова назва Solensia®) — фелінізоване моноклональне антитіло (mAb) проти NGF, отримане методом PETization на основі кДНК . Механізм: зв'язує та нейтралізує NGF, блокуючи його сигналізацію через рецептор TrkA (тропоміозинкіназа A), що знижує сенситизацію ноцицепторів . NGF відіграє ключову роль у сенситизації ноцицепторів при гострому та хронічному болю, включаючи біль при ОА ; підвищені рівні NGF виявлені в синовіальній рідині при природному ОА .
Відмінності від традиційних анальгетиків: mAb метаболізуються як ендогенні білки до пептидів і амінокислот, не через цитохром P450, тому лікарські взаємодії з цією системою відсутні . Це принципово відрізняє їх від НПЗЗ, чия токсичність (ниркова, ШКТ) обмежує тривале застосування у котів .
Термінологія: DJD (degenerative joint disease) і ОА в джерелах вживаються як синоніми . CSOM (Client-Specific Outcome Measures) і FMPI (Feline Musculoskeletal Pain Index) — валідовані власник-орієнтовані інструменти . NV-02 — рання дослідницька назва фруневетмабу .
3. Що відомо з ветеринарних досліджень
3.1. Клінічні дослідження ефективності (коти, спонтанний ОА)
RCT, n=275 (182 фруневетмаб, 93 плацебо), 84 дні . Успіх за CSOM: 66.70% проти 52.06% на 28-й день (P=.02); 75.91% проти 64.65% на 56-й день (P=.03); 76.47% проти 68.09% на 84-й день (P=.08, незначуще). Ефект над плацебо: 28%, 17%, 12% на 28/56/84 дні. NNT=9 (56-й день). Загальні оцінки CSOM (загалом за всі післялікувальні часові точки) були значущо нижчими в групі лікування (P=.03), зі стандартизованим розміром ефекту 0.3; загальний ефект лікування на зміну загальних больових балів за ветеринарною оцінкою (загалом за всі післялікувальні часові точки) був значущим (P=.04), зі стандартизованим розміром ефекту 0.18. Обидва ES стосуються узагальненого ефекту за всіма післялікувальними часовими точками, а не конкретно 56-го дня.
RCT (пілотне польове), n=126 . Успіх за CSOM: 76.1% і 80.3% проти 55.3% і 44.7% на 42 і 56 дні. NNT=5 (42-й день) і 3 (56-й день); ES 0.45 і 0.65. За FMPI (зниження ≥10 балів): 69.6% і 67.1% проти 32.4% і 40.5%. Якість життя «відмінна» (питання 16): 37.0% і 39.5% проти 7.9% і 15.8%. Глобальна оцінка власника: 55.4% і 72.9% проти 26.3% і 32.4% на 28 і 56 дні. Акселерометрія: зниження активності 0.9% (фруневетмаб) проти 9.3% (плацебо) за 8 тижнів; слід зазначити, що в обох групах спостерігалося неочікуване зниження активності, що ускладнює інтерпретацію акселерометрії (зазначено в обмеженнях джерела ). Не було значущих відмінностей за загальною оцінкою болю чи суглобової слабкості на 28 або 56 дні.
RCT (proof of concept), n=34 (11 плацебо, 23 NV-02: 11 по 0.4 мг/кг, 12 по 0.8 мг/кг) . Одноразова підшкірна ін'єкція значущо підвищила об'єктивно виміряну активність (тижні 4–8; P=.035–.007). Збільшення активності 9.3% за перші 3 тижні (порівняно з 5.97% для мелоксикаму 0.035 мг/кг). CSOM на 35-й день: зменшення болю/інвалідності 55% проти 22% (P=.035, ES 0.74, 95% ДІ -0.02–1.5). Тривалість ефекту за об'єктивною активністю — близько 6 тижнів.
Систематичний огляд . Три рандомізовані подвійно сліпі контрольовані дослідження (CONSORT) підтвердили покращення клінічних ознак і мобільності проти плацебо; загальний рівень доказовості — помірний. Обмеження: малі вибірки, всі дослідження однієї групи, фінансування Zoetis, критерії виключення роблять вибірку нерепрезентативною.
Проспективне обсерваційне дослідження якості життя, n=131 (75 собак, 56 котів) . У котів значуще покращення (p≤0.001) у всіх доменах і PWB до 14-го дня; загальне покращення в усіх доменах перевищило MID (5, 7.5, 5 для vitality, comfort, emotional wellbeing). Дослідження неконтрольоване, неінтервенційне, без рандомізації; для котів окремої контрольної групи не було. Частина даних була виключена з аналізу через недотримання термінів заповнення опитувальників, що могло вплинути на результати.
Проспективне опитування власників . Більшість власників відзначили позитивні зміни; побічні ефекти однаково часті при коротко- і тривалому лікуванні; переважали шкірні проблеми та подразнення в місці ін'єкції; серйозних не зареєстровано. Рівень доказовості низький (анонімне опитування, без контролю).
Серія випадків, n=5 . Шкірні побічні реакції після ін'єкцій: свербіж, самоушкодження, алопеція, виразки. Початок через 3–18 днів після першої ін'єкції; при повторних — швидше або тяжче. У кота 1 виразка на шиї вимагала хірургічного висічення (18.5 тижнів після другої ін'єкції). Гістопатологія: виразкування епідермісу, фіброз поверхневої дерми, нейтрофільне запалення без еозинофілії. Запропонований механізм — парестезія/гіперестезія з нейропатичним свербжем і самоушкодженням, подібно до FIUD. У кота 3 свербіж зник <24 год після офф-лейбл оклацитинібу (проти 26 днів при першому епізоді, який лікували лише топічними засобами); це одиничне спостереження з однієї серії випадків без контролю, ефект оклацитинібу не доведений, причинно-наслідковий зв'язок не встановлений. У котів 2–5 ознаки зникали за 2–6 тижнів після останньої дози. Ретроспективно, без контролю — причинно-наслідковий зв'язок не встановлений; серія випадків не дає оцінки частоти.
Серія випадків у недомашніх котячих, n=4 (Panthera tigris, Lynx rufus, Panthera uncia) . Дози екстрапольовані з домашніх котів; у всіх чотирьох — значне покращення рухливості, кульгавості, активності, поведінки, якості життя протягом ≥2 місяців. Дуже мала вибірка, без контролю, без фармакокінетики на цільових видах.
3.2. Експериментальні моделі на котах
Дослідження NV-02, n=38 (дослідницька колонія) . Модель запального болю, індукованого каоліном (не спонтанний ОА). NV-02 нейтралізує NGF з високою афінністю, не зв'язує комплемент; t½ 7–15 днів; добре переноситься до 28 мг/кг. Доза 2 мг/кг підшкірно значущо зменшувала кульгавість на 2–7 дні (P=.0027–.0034). Це фізіологічні дані про вид, але не клінічний досвід спонтанного захворювання.
3.3. Фармакокінетика та імуногенність (коти)
Дослідження PK/імуногенності, n=10 (лабораторне) + 259 (польові) . t½ після в/в — 10.1±1.9 днів; біодоступність підшкірно — 60.3±15.8%; Cmax через 3–7 днів; рівноважний стан після 2 доз. Імуногенність — 4/259 (1.5%) проти 2.3% (3/131) у плацебо; у жодного з 4 не було пов'язаних НЯ; у 3 з 4 не було впливу на рівень препарату чи ефективність. Діапазон доз у польових — 1.0–2.8 мг/кг.
3.4. Дані з собак (для контексту перенесення)
RCT бединветмабу, n=272 . Значуще покращення за CBPI на 28, 42, 56, 84 дні; на 28-й день 47.4% проти 36.6% (p=.0410), NNT=9.3; на 84-й день NNT=4.3, ES PSS 0.4, PIS 0.5. t½ 19.1±8.3 днів. НЯ подібні між групами, не пов'язані з лікуванням. Це дані про інший вид і інше антитіло — не переносяться напряму на котів.
4. Діагностика
Діагностика ОА у котів спирається на поєднання анамнезу, фізичного огляду, оцінки рухливості та візуалізації. Рентгенографія — референтний метод клінічного діагнозу, але має обмеження: слабкий зв'язок з функцією кінцівки та болем, низька чутливість на ранніх стадіях . Клінічна поширеність (2.5%) значно занижена проти істинної (20% за постмортальними даними) . Кульгавість і скутість не є основними ознаками у багатьох котів — частіше спостерігаються поведінкові зміни (зниження стрибучості, мобільності, збільшення відпочинку, ізоляція, агресія) . У дослідженнях фруневетмабу використовували CSOM, FMPI, ветеринарний ортопедичний огляд , акселерометрію та власник-орієнтовані опитувальники якості життя . Уражуються переважно кульшовий, колінний, скаковий, ліктьовий суглоби та люмбосакральний відділ .
5. Лікування і тактика
Дозування. Клінічна доза — 1–2.8 мг/кг підшкірно кожні 28 днів ; у дослідженнях ефективності — 1.0–2.8 мг/кг з інтервалом 28 днів . У proof-of-concept використовували 0.4 і 0.8 мг/кг одноразово . У лабораторному фармакокінетичному дослідженні на 10 котах застосовували 3 мг/кг внутрішньовенно — це доза виключно для внутрішньовенного введення в умовах експерименту, а не клінічна підшкірна доза і не рекомендація для практики. Відмінностей дозування за масою тіла, віком чи супутніми захворюваннями в наданих джерелах не описано — це прогалина. У фармаконаглядовій базі 83.59% НЯ припадали на котів >10 років , але це описова характеристика звітів, не дозове коригування.
Кратність і шлях. Підшкірно, щомісяця . Рівноважний стан після 2 доз . Тривалість ефекту за об'єктивною активністю — близько 6 тижнів після одноразової дози , що узгоджується з t½ ~10 днів .
Порівняння з НПЗЗ. Прямих RCT фруневетмаб vs НПЗЗ у котів у пакеті немає; джерела — лише заголовки без доступного тексту. Опосередковано: мелоксикам 0.035 мг/кг давав збільшення активності 5.97% ; в іншому дослідженні мелоксикам 0.02 мг/кг/добу протягом 6 місяців значуще погіршував протеїнурію у котів з ХХН/ОА та спричиняв ШКТ-ефекти . Мелоксикам у дослідженні Klinck et al. дав збільшення активності 23.8% і зниження MI-CAT(C) 17.6% ; фірококсиб — 17% збільшення нічної актиметрії та 28% зниження MI-CAT(V) ; робенакоксиб — 5.7% за 6 тижнів, 39.4% респондерів проти 32.8% плацебо-ефекту . Ці цифри отримані в різних дослідженнях з різними дизайнами та різними методами вимірювання; — це огляд, а не первинне дослідження. Ці дані не можуть бути прямо порівняні з фруневетмабом.
Комбінації. У людей комбінації анти-NGF mAb з НПЗЗ можуть підвищувати ризик швидко прогресуючого ОА (OAPR) . Для котів прямих даних немає.
6. Що екстрапольовано з медицини людини і наскільки це обґрунтовано
Людські дані. Анти-NGF mAb (танезумаб, фасинумаб, фулранумаб) перевершують плацебо при ОА кульшового/колінного суглобів . У мережевому мета-аналізі (29 досліджень, 27747 пацієнтів) фасинумаб дав найбільше зниження болю (SMD -0.40, 95% ДІ -0.52–-0.29) і покращення функції (SMD -0.42), танезумаб — SMD -0.36 і -0.39 відповідно . Але фасинумаб асоційований зі значним ризиком артропатій (RR 4.7, 95% ДІ 3.61–6.13) та аномальних периферичних відчуттів (RR 1.99); танезумаб — RR 3.84 та 2.46 відповідно . Танезумаб був відхилений FDA та EMA через ризик прискореного руйнування суглобів . В іншому мета-аналізі танезумаб визнаний безпечнішим за НПЗЗ з меншою кількістю побічних ефектів . Ці дані стосуються різних аспектів безпеки і не є прямою суперечністю: оцінює загальну безпеку танезумабу відносно НПЗЗ (вибуття через НЯ, загальна частота побічних ефектів), тоді як — специфічні ризики артропатій та APS. Рівні доказовості також різняться: — high (29 досліджень, 27747 пацієнтів), — moderate (12 досліджень, 7031 пацієнт, лише люди похилого віку з ОА). Обидві позиції слід показати з урахуванням дизайну та рівня доказовості джерел, не усереднюючи.
Оцінка обґрунтованості перенесення. Фруневетмаб — фелінізоване антитіло, розроблене специфічно для котів , тому механізм (блокада NGF/TrkA) спільний, але фармакокінетика, імуногенність і профіль НЯ видоспецифічні. Пряме перенесення клінічних результатів з людей не обґрунтоване: у людей домінуючий ризик — артропатії та APS , у котів — шкірні реакції та самоушкодження . Припущення, що сигнали парезу (ROR 6.95) та порушень пропріоцепції (ROR 5.20) у котів можуть бути фелінізованим аналогом людських APS, є суто гіпотетичним і не має підтвердження в наданих джерелах. Сигнал артриту (ROR 8.57) у котів перегукується з людськими артропатіями, але причинно-наслідковий зв'язок не встановлений (ретроспективні добровільні звіти).
Дані з собак. Бединветмаб (канінізоване анти-NGF mAb) ефективний при ОА у собак , але це інше антитіло з іншим t½ (19.1 днів проти ~10 у фруневетмабу) . Перенесення результатів бединветмабу на фруневетмаб не обґрунтоване без прямих досліджень.
7. Прогалини в доказах і відкриті питання
Довгострокова безпека. Найдовше RCT — 84 дні ; дані фармаконагляду охоплюють медіанну тривалість НЯ 16 днів . Довгострокових (>1 рік) контрольованих даних немає.
Вплив на прогресування ОА. У людей анти-NGF mAb асоційовані з OAPR ; у котів сигнал артриту (ROR 8.57) виявлений у фармаконагляді , але він стосується загострення артриту і не тотожний OAPR (rapidly progressive OA); у не вказано, чи це пов'язано з прогресуванням ОА. Сигнал не вказаний в інструкції до препарату і може бути випадковим зв'язком через ретроспективний характер добровільних звітів; причинно-наслідковий зв'язок не встановлений. Додатково виявлено сигнал травм (ROR 4.63) , який може бути наслідком неврологічних порушень (парез, порушення пропріоцепції). Чи є фруневетмаб DMOAD — невідомо; потрібні подальші дослідження .
Комбінації з НПЗЗ. Для котів прямих даних немає; у людей комбінації підвищують ризик OAPR .
Дозування за масою/віком/коморбідностями. Не описано в жодному джерелі пакета.
Пряме порівняння з НПЗЗ. RCT фруневетмаб vs мелоксикам/робенакоксиб у котів відсутній у пакеті ( — недоступні абстракти).
Механізм шкірних реакцій. Гіпотеза нейропатичного свербжу не підтверджена контрольованими даними; ефективність оклацитинібу — одиничне спостереження .
Імуногенність при тривалому застосуванні. 1.5% за обмежений період ; довгострокові дані відсутні.
Плацебо-ефект. Середній 68% (54–74) за CSOM, лише 36% підтверджуються актиметрією — ускладнює демонстрацію ефекту і може маскувати згасання ефективності .
8. Практичні висновки для клініциста
Призначати фруневетмаб котам з клінічно діагностованим ОА як препарат першої лінії або при недостатній відповіді/непереносимості НПЗЗ. Рівень впевненості: помірний — лише одне RCT має рівень доказовості «high» ; і — «moderate»; — систематичний огляд «moderate» з ризиком спонсорського упередження (фінансування Zoetis). Це не відповідає критеріям «високого» рівня впевненості.
Дозування: 1–2.8 мг/кг підшкірно кожні 28 днів. Рівень впевненості: високий щодо діапазону і шляху ; низький щодо корекції за масою/віком/коморбідностями — таких даних немає. Доза 3 мг/кг з — виключно внутрішньовенна, з лабораторного дослідження, не для клінічного застосування.
Попередити власника про шкірні реакції (свербіж, алопеція, дерматит, виразки, самоушкодження): 18% проти 9% плацебо ; медіанний початок 5 днів, 84.33% — протягом першого місяця . Рівень впевненості: високий .
При появі свербежу/самоушкодження — припинити введення. Оклацитиніб офф-лейбл можна розглянути як можливий варіант лише після консультації та з урахуванням відсутності доказів: це одиничне спостереження з серії випадків , ефективність не доведена, причинно-наслідковий зв'язок не встановлений. Не рекомендувати оклацитиніб як стандартну практику. Рівень впевненості: дуже низький.
Моніторинг неврологічного статусу (парез, пропріоцепція) та ниркових показників — як запобіжний захід, а не доведена необхідність: фармаконаглядові сигнали ROR 6.95, 5.20 та 1.62 відповідно не підтверджені в контрольованих дослідженнях і можуть бути наслідком упередження звітності. Рівень впевненості: низький.
Не очікувати наростання ефекту з часом: перевага над плацебо згасає (28% → 17% → 12% на 28/56/84 дні) . Рівень впевненості: помірний.
Не комбінувати з НПЗЗ без зваженої оцінки ризику — у людей комбінації підвищують ризик OAPR ; для котів даних немає. Рівень впевненості: низький (екстраполяція з людей).
Не переносити дані з бединветмабу (собаки) або танезумабу (люди) на котів — інші антитіла, інша фармакокінетика, інший профіль НЯ . Рівень впевненості: високий щодо необхідності видоспецифічних даних.
Для оцінки ефекту використовувати валідовані інструменти (CSOM, FMPI) та, за можливості, акселерометрію — власник-орієнтовані оцінки схильні до високого плацебо-ефекту (68%) . Рівень впевненості: помірний.
Обговорювати з власником щомісячні ін'єкції при діагностиці або прогресуванні ОА . Рівень впевненості: помірний.
Джерела
Домен · тип дослідження · рівень доказовості · що саме читала система. Посилання ведуть на оригінальні публікації.
[1]
Cutaneous lesions and clinical outcomes in five cats after frunevetmab injections
Storrer A, Mackie JT, Gunew MN, Aslan J · 2023 · Journal of feline medicine and surgery
ветеринарнесерія випадківдоказовість дуже низькаповний текст DOI
[2]
Frunevetmab, a felinized anti-nerve growth factor monoclonal antibody, for the treatment of pain from osteoarthritis in cats
Gruen ME, Myers JAE, Tena JS, Becskei C, Cleaver DM, Lascelles BDX · 2021 · Journal of veterinary internal medicine
Pharmacokinetics and Immunogenicity of Frunevetmab in Osteoarthritic Cats Following Intravenous and Subcutaneous Administration
Walters RR, Boucher JF, De Toni F · 2021 · Frontiers in veterinary science
ветеринарнеекспериментальнедоказовість помірнаповний текст DOI
[4]
Safety assessment of frunevetmab for osteoarthritis pain in cats: disproportionality analysis of the Food and Drug Administration Animal Drug Adverse Events database
Lai X, Lin L, Chen Y, Wu L, Huang Y, Chen M · 2026 · Journal of veterinary internal medicine
ветеринарнеретроспективнедоказовість помірнаповний текст DOI
[5]
Efficacy and Safety of an Anti-nerve Growth Factor Antibody (Frunevetmab) for the Treatment of Degenerative Joint Disease-Associated Chronic Pain in Cats: A Multisite Pilot Field Study
The effect of anti-nerve growth factor monoclonal antibodies on the clinical signs of degenerative joint disease in cats
Seeley L · 2023 · Veterinary evidence
ветеринарнесистематичний огляддоказовість помірнаповний текст DOI
[7]
A Feline-Specific Anti-Nerve Growth Factor Antibody Improves Mobility in Cats with Degenerative Joint Disease-Associated Pain: A Pilot Proof of Concept Study
Gruen ME, Thomson AE, Griffith EH, Paradise H, Gearing DP, Lascelles BD · 2016 · Journal of veterinary internal medicine
MANEJO DEL DOLOR EN LA ESPECIE FELINA Y CANINA EN OSTEOARTRITIS MEDIANTE TERAPIAS CON ANTICUERPOS MONOCLONALES FRENTE A ANALGÉSICOS CONVENCIONALES: REVISIÓN DE LITERATURA
Tomás-Macanás, Alba, Cárceles-Rodríguez, Carlos-Mario · 2025 · Ediciones de la Universidad de Murcia (Editum)
ветеринарнеогляддоказовість низькаповний текст DOI
[12]
Measuring the effect of the anti-nerve growth factor antibodies bedinvetmab and frunevetmab on quality of life in dogs and cats with osteoarthritis using a validated health-related quality of life outcome measure: an observational real-world study
Reid J, Gildea E, Davies V, Thompson J, Scott M · 2024 · Frontiers in veterinary science
ветеринарнепроспективнедоказовість помірнаповний текст DOI
[13]
In Vitro and In Vivo Characterization of a Fully Felinized Therapeutic Anti-Nerve Growth Factor Monoclonal Antibody for the Treatment of Pain in Cats
Gearing DP, Huebner M, Virtue ER, Knight K, Hansen P, Lascelles BD · 2016 · Journal of veterinary internal medicine
ветеринарнеекспериментальнедоказовість помірнаповний текст DOI
[14]
USE OF SOLENSIA (FRUNEVETMAB) IN NONDOMESTIC FELIDS (<i>PANTHERA TIGRIS, LYNX RUFUS, PANTHERA UNCIA</i>) GUIDED BY PROTEIN SEQUENCE ANALYSIS
Richard R, de Camargo MM, Bruyette D. · 2024
ветеринарнесерія випадківдоказовість низькалише абстракт DOI
[15]
Uso de anticuerpos monoclonales en perros y gatos para el manejo del dolor crónico por osteoartritis. Revisión bibliográfica
Camacho Montenegro, Carmen · 2025
ветеринарнеогляддоказовість низькаповний текст джерело
[16]
Anti-nerve growth factor monoclonal antibodies for the control of pain in dogs and cats
Enomoto M, Mantyh PW, Murrell J, Innes JF, Lascelles BDX · 2019 · The Veterinary record
Beyond Osteoarthritis: Emerging Applications of Anti-NGF Monoclonal Antibodies in Pain Management in Dogs and Cats
Della Rocca G, Coaccioli S, Di Salvo A · 2025 · Animals : an open access journal from MDPI
ветеринарнеогляддоказовість помірнаповний текст DOI
[20]
A prospective, randomized, double-blind, placebo-controlled multisite, parallel-group field study in dogs with osteoarthritis conducted in the United States of America evaluating bedinvetmab, a canine anti-nerve growth factor monoclonal antibody
Michels GM, Honsberger NA, Walters RR, Kira S Tena J, Cleaver DM · 2023 · Veterinary anaesthesia and analgesia
Efficacy and Safety of Anti-nerve Growth Factor Monoclonal Antibodies in Managing Chronic Musculoskeletal Pain: A Systematic Review with Network Meta-analysis
Abouelella A, Najah Q, Day RO, Arendt-Nielsen L, Lopez-Olivo MA, Bagg MK, Seah KTM, Alhasan M, Hamoudah A, Abuzied O, Al-Tamimi M, Ibrahim A, Basheer E, Mahgoub R, Elhadi M. · 2026
медицина людинисистематичний огляддоказовість високалише абстракт DOI
[22]
A Novel Monoclonal Management of Geriatric Osteoarthritis: Network Meta-Analysis of Comparative Efficacy and Safety of Tanezumab against Oral NSAIDs
Keane, Arnold, Nura Lele, Juan Alessandro Jeremis Maruli, Jowono, Josh Nathaniel, Rampengan, Derren David Christian Homenta · 2023 · AMSA International
медицина людинисистематичний огляддоказовість помірнаповний текст DOI
[23]
A systematic review of the efficacy and general safety of antibodies to NGF in the treatment of OA of the hip or knee
Marks, J.A., Schnitzer, T.J. · 2015 · Osteoarthritis Research Society International. Published by Elsevier Ltd.
медицина людинисистематичний огляддоказовість високалише абстракт DOI
[24]
What is new in pain modification in osteoarthritis?
Miller RE, Block JA, Malfait AM · 2018 · Rheumatology (Oxford, England)
медицина людиниогляддоказовість низькалише абстракт DOI
[25]
A Mechanism-Based Approach to the Management of Osteoarthritis Pain
Cohen E, Lee YC · 2015 · Current osteoporosis reports
медицина людиниогляддоказовість помірналише абстракт DOI
Документ згенеровано автоматично на основі відкритих наукових джерел і перевірено на відповідність посилань. Це не замінює клінічне судження: дозування й протоколи звіряйте з першоджерелами.