Продукти для лікування пародонтальних кишень, частина 1

Ветеринарна стоматологія: Пародонтальні кишені та нові методи лікування

Автор: Джон Р. Льюїс, VMD, DAVDC, Fellow-AVDC OMFS

Минулого місяця ми обговорювали стадії пародонтальної хвороби, типи пародонтальної втрати кісткової тканини та коли рекомендувати передові методи лікування пародонтальних захворювань. У цій колонці розглядається історія та зростаюча різноманітність пародонтальних продуктів/пристроїв, які можна використовувати в пародонтальних кишенях.

У листопаді 1997 року Управління з контролю за продуктами та ліками США (FDA) схвалило перший "періоцевтик" для лікування пародонтальної хвороби у собак. Дослідження, проведене у 2002 році, показало, що одноразове лікування пародонтальних кишень доксицикліновим полімером може зменшити глибину пародонтальної кишені, посилити реатачмент та зменшити запалення ясен.¹ Цей продукт подібний до людського методу лікування пародонтальних кишень під назвою Atridox.

Дослідження на біглях показало покращення глибини кишень при застосуванні доксициклінового полімеру порівняно з системою доставки лише полімеру. У кожної тварини три зуби з множинними кишенями (середня глибина = 6,0 мм) лікували одноразовим застосуванням або доксициклінового полімерного гелю (експериментальна група), або лише полімеру без доксицикліну (контрольна група). Через один місяць середнє зменшення глибини зондування становило 2,4 мм, і цей ефект зберігався протягом чотирьох місяців (середнє зменшення = 2,5 мм).²

Рисунок 1. Пародонтальна кюретка використовується для видалення підясенного зубного каменю та для дебридменту підясенних м'яких тканин. Фото надано доктором Джоном Р. Льюїсом

Пізніше на ветеринарний ринок був представлений 2% гель кліндаміцину гідрохлориду. Дослідження 2011 року в Journal of Veterinary Dentistry оцінювало гель кліндаміцину, який має мукоадгезивні властивості (CHgel). Собакам проводили професійне чищення зубів, включаючи скалінг та рут-планінг, причому одна група після лікування отримувала CHgel. Стан пародонта визначали до та після процедури, включаючи вимірювання глибини пародонтальної кишені, ясенного індексу, ділянок кровоточивості ясен та кількості ділянок супурації. Через 90 днів у собак, які отримували CHgel, спостерігалося статистично значуще зменшення глибини пародонтальної кишені (19%), ясенного індексу (16%) та кількості ділянок кровоточивості (64%). Клітини ясен у культурі швидко поглинали кліндаміцин і досягали насичення приблизно за 20 хвилин.³

Однак не всі дослідження виявили сприятливий ефект від введення доксицикліну або кліндаміцину в пародонтальні кишені. Дослідження 2019 року в Journal of the American Veterinary Medical Association припустило, що те, що ви поміщаєте в пародонтальний дефект, менш важливо, ніж те, що ви видаляєте з пародонтальної кишені. У дослідженні порівнювали покращення показників індексів пародонтальної хвороби у собак після лікування лише закритим рут-планінгом (CRP), CRP з одночасним застосуванням 8,5% гелю доксицикліну гіклату та CRP з одночасним застосуванням 2% зворотного полімерного гідрогелю кліндаміцину гідрохлориду. У цьому рандомізованому, засліпленому, контрольованому клінічному дослідженні взяли участь 34 собаки, що належали клієнтам, з пародонтальними кишенями глибиною від 3,5 до 5,5 мм. Собак випадковим чином розподілили для отримання одного з трьох методів лікування: лише CRP (n = 10) або CRP плюс 8,5% доксицикліну гіклат (12) або 2% кліндаміцину гідрохлорид (12) гель, введений у пародонтальні кишені. Показники тяжкості пародонтальної хвороби реєстрували до та через 12 тижнів після лікування, а результати порівнювали між групами лікування. За винятком індексу гінгівіту, не спостерігалося значущих відмінностей між трьома групами лікування щодо ступеня покращення показників пародонтальної хвороби після лікування.

Додавання гелю доксицикліну або кліндаміцину до CRP для лікування пародонтальної хвороби у собак не дало клінічно значущої переваги порівняно з лише CRP протягом 12-тижневого періоду спостереження.⁴ Отже, важливо опанувати мистецтво ретельного ультразвукового скалінгу з подальшим рут-планінгом та гінгівальним кюретажем.

Нещодавно на ринку з'явилося кілька нових продуктів. Нижче я обговорю один із них, а наступного місяця продовжу обговорення методів лікування пародонтальних кишень, включаючи продукти, які можуть мати остеокондуктивні або остеоіндуктивні властивості.

Доведено, що гіалуронова кислота (HA) підтримує загоєння ран та модулює запалення у хворих тканинах ясен. Місцеву HA можна застосовувати після скалінгу, рут-планінгу або дебридменту клаптя для підтримки загоєння м'яких тканин та модуляції запалення.

HA є природним глікозаміногліканом, який сприяє організації позаклітинного матриксу, міграції клітин та гідратації тканин. У дослідженнях на тваринах моделі собак продемонстрували ефективність HA як доповнення до пародонтальних втручань, особливо у покращенні регенерації кісткової та м'якої тканин у контрольованих експериментальних умовах.

Рисунок 2. Композитний пломбувальний інструмент використовується для акуратного введення доксициклінового періоцевтика в пародонтальну кишеню. Фото надано доктором Джоном Р. Льюїсом

Аналогічно, дослідження на людях показали статистично значуще покращення пародонтальних результатів, включаючи глибину зондування, рівні клінічного прикріплення та зменшення запалення пародонта, при застосуванні HA як доповнення до скалінгу та рут-планінгу або хірургічних процедур.⁵

Джон Льюїс, VMD, DAVDC, FF-OMFS, займається ветеринарною стоматологією та оральною хірургією у Veterinary Dentistry Specialists та викладає в Silo Academy Education Center, обидва заклади розташовані в Чаддс-Форд, штат Пенсільванія.